Стрибки зростанняЧас на читання: 3 хвилини

Що відбувається з малюком у період підвищеної неспокійності

Рубрика	Стрибки зростання

👩🏻‍⚕️ Перевірила педіатр

Батькам малюків добре знайомі періоди, коли дитина раптом стає плаксивішою, вередливішою та сильніше потребує близькості. Часто такі зміни виникають поруч із черговим етапом розвитку й сприймаються як стрибок зростання. Приблизно в другій половині першого року в деяких малюків може бути ще один схожий період.

Найчастіше його відзначають приблизно на 29–30-му тижні: дитина може більше плакати, частіше проситися на руки й гостріше реагувати, коли близький дорослий відходить. Водночас окремим стрибком цей період не вважається. І точних термінів у нього немає: в одного малюка зміни можуть з'явитися раніше чи пізніше, в іншого пройти майже непомітно, а в третього такого вираженого періоду може не бути зовсім.

Коротко про важливе

Приблизно у 6–8 місяців деякі малюки певний час можуть більше плакати, вередувати й частіше шукати контакту з близьким дорослим.
Це не окремий стрибок розвитку й не обов’язковий етап. У різних дітей зміни можуть з’являтися в різний час і бути вираженими по-різному.
Малюк може гостріше реагувати на розлуку з близькими, а нові рухові навички допомагають йому по-новому досліджувати простір і взаємодіяти з довколишнім світом.
Якщо дитина зараз більше потребує вас, це не означає, що вона стає менш самостійною або «відкочується назад» у розвитку.

Чому малюк може стати неспокійнішим

Усього за кілька місяців світ малюка помітно розширюється.

Він дедалі впевненіше впізнає близьких людей, уважніше стежить за тим, що відбувається навколо, опановує нові рухи й отримує більше можливостей самостійно досліджувати простір.

Водночас складнішими стають і стосунки з дорослими. Малюк дедалі активніше шукає знайому людину, коли потребує відчуття безпеки, допомоги чи втіхи. Тому іноді потреба бути поруч може ставати особливо помітною.

Батьки можуть помітити знайоме поєднання: дитина частіше плаче, більше проситься на руки й легше засмучується. Іноді ці прояви описують як «три C» — crying, clinginess і crankiness, тобто плач, підвищену потребу в близькості та вередливість.

Але це радше опис поведінки, ніж обов'язковий набір ознак. У кожного малюка цей етап може проявлятися по-своєму.

Коли особливо хочеться бути поруч

У багатьох дітей поступово стають помітнішими реакції на розлуку з близьким дорослим.

Малюк може уважніше стежити за мамою, татом чи іншою близькою людиною, тягнутися за нею, засмучуватися, коли вона виходить із кімнати, і швидше заспокоюватися після її повернення.

Так поступово формується прив'язаність. Дитина дедалі краще розрізняє знайомих людей і все частіше шукає близького дорослого, коли потребує відчуття безпеки й підтримки — наприклад, якщо втомилася, злякалася або опинилася в незвичній ситуації.

Це не відбувається в одну мить і не починається на певному тижні. Реакції на розлуку розвиваються поступово й можуть ставати помітними в різному віці.

Самостійність теж зростає

Цікаво, що більша потреба в близькості може з'явитися одночасно зі зростанням самостійності.

Приблизно в цьому віці багато малюків починають значно активніше рухатися: обертаються навколо себе, повзають по-пластунськи чи навкарачки або намагаються самостійно дістатися до іграшки. Але час появи цих навичок дуже різниться в різних дітей.

Можливість самостійно пересуватися змінює досвід дитини. Тепер вона може сама наблизитися до цікавого предмета чи дорослого, віддалитися від звичного місця й досліджувати значно більше простору навколо.

Дослідження показують, що самостійне пересування пов'язане не лише з руховим розвитком. Разом із ним змінюються просторове сприйняття, соціальна взаємодія та способи, якими дитина орієнтується на дорослого.

Тому «хочу сам» і «будь поруч» цілком можуть існувати одночасно.

Що може змінитися в поведінці

У цей період малюк може:

частіше проситися на руки;

більше плакати або легше засмучуватися;

гостріше реагувати, коли близький дорослий відходить;

частіше шукати вас поглядом;

гірше залишатися наодинці навіть ненадовго;

потребувати більше допомоги, щоб заспокоїтися;

обережніше реагувати на незнайомих людей або нові ситуації;

іноді ставати більш дратівливим.

Не обов'язково з'являться всі ці ознаки — і цілком можливо, що не з'явиться жодної.

Розвиток малюка не відбувається за чітким розкладом. В однієї дитини такі зміни можуть бути дуже помітними, тоді як поведінка іншої майже не зміниться.

Що відбувається зі сном

Коли дитина особливо потребує близькості, іноді зміни стають помітними й у сні.

Малюкові може бути складніше заспокоїтися перед засинанням, він може частіше шукати присутності дорослого або потребувати звичної допомоги, щоб знову заснути після нічного пробудження.

Але погіршення сну не є обов'язковою частиною цього періоду. Сон немовляти може змінюватися з багатьох причин: через зміни режиму, опанування нових навичок, умови сну, фізичний дискомфорт або хворобу.

Якщо малюк продовжує спати як зазвичай, це теж цілком нормально.

Як підтримати малюка

Давайте більше близькості, якщо вона потрібна

Якщо дитина частіше проситься на руки або шукає вас, відповідайте на цю потребу звичним способом: обіймайте, говоріть спокійним голосом і залишайтеся поруч.

Близькість із дорослим не заважає розвитку самостійності. Відчуваючи себе в безпеці, малюк отримує більше можливостей спокійно досліджувати навколишній світ.

Допомагайте зробити розлуку передбачуванішою

Коли відходите, можна спокійно сказати про це малюкові, а повернувшись — знову дати зрозуміти, що ви поруч.

Дитина ще не розуміє мовлення так, як дорослий, але знайомі слова, ваш голос і повторювані дії допомагають зробити те, що відбувається, зрозумілішим.

Грайте в «зникнення й повернення»

«Ку-ку», іграшка, захована під легкою тканиною, або інші прості ігри дають малюкові змогу спостерігати, як щось зникає з поля зору, а потім з'являється знову.

Не потрібно перетворювати це на тренування. Якщо дитині весело й цікаво — цього достатньо.

Давайте можливість рухатися

Безпечний простір на підлозі дає малюкові змогу самостійно пробувати нові рухи й досліджувати довколишній світ.

Не потрібно пришвидшувати появу навичок або порівнювати малюка з календарем. Діти опановують рухові навички в різному віці й по-різному.

Коли причина може бути не в розвитку

Плач, дратівливість і зміни сну можуть збігатися з періодами активного розвитку, але в них буває багато інших причин.

Малюка можуть турбувати голод, утома, спека чи холод, прорізування зубів, зміни звичного режиму, хвороба або інший фізичний дискомфорт.

Тому різку або незвичну зміну стану дитини не варто автоматично пояснювати черговим етапом розвитку.

Якщо малюк виглядає хворим, став млявим, погано їсть або п'є, має високу температуру, утруднене дихання, багаторазове блювання або мокрих підгузків стало помітно менше, краще звернутися до лікаря.

Головне

У деяких малюків буває нетривалий період, коли вони особливо потребують близькості: можуть більше плакати, частіше проситися на руки й гостріше реагувати на розлуку.

За часом він може припадати між звичними періодами, які батьки пов'язують зі стрибками розвитку, але вважати його окремим стрибком не варто.

Те, що відбувається, може бути пов'язане одразу з кількома природними процесами розвитку: зміцненням прив'язаності, помітнішими реакціями на розлуку, розширенням рухових можливостей і новим досвідом самостійного дослідження світу.

Але календар тут залишається лише орієнтиром. Якщо зараз малюк особливо потребує вас — дайте йому цю близькість. А якщо ви не помічаєте жодних особливих змін, це теж один із варіантів нормального розвитку.

З турботою про вас

Ми готуємо статті на основі доказової медицини та з участю педіатрів. Але вони не замінюють консультацію лікаря. Кожна дитина унікальна — за потреби зверніться до фахівця.

Джерела

Schaffer H. R., Emerson P. E. The development of social attachments in infancy. Monographs of the Society for Research in Child Development. 1964;29(3):1–77.

Stayton D. J., Ainsworth M. D. S., Main M. B. Development of separation behavior in the first year of life: Protest, following, and greeting. Developmental Psychology. 1973;9(2):213–225.

Anderson D. I., Campos J. J., Witherington D. C., et al. The role of locomotion in psychological development. Frontiers in Psychology. 2013;4:440.

Bertenthal B. I., Campos J. J., Barrett K. C. Self-produced locomotion: An organizer of emotional, cognitive, and social development in infancy. In: Continuities and Discontinuities in Development. 1984.

Baillargeon R., DeVos J. Object permanence in young infants: Further evidence. Child Development. 1991;62(6):1227–1246.

van de Rijt-Plooij H. H. C., Plooij F. X. Infantile regressions: Disorganization and the onset of transition periods. Journal of Reproductive and Infant Psychology. 1992;10:129–149.

de Weerth C., van Geert P. Emotional instability as an indicator of strictly timed infantile developmental transitions. British Journal of Developmental Psychology. 1998.